Тропіки під північним небом
Густу зелень ще не торкнув тлін осені, теплий вітерець приємно овіває відпочиваючих у різьбленій альтанці, що побудовано в самому затишному куточку саду, розбитого на присадибній ділянці заміського будинку... Але пройде зовсім небагато часу, і подмуть зовсім інші вітри з Балтики, дерева заснуть до наступної весни, у вікна забарабанить докучливий дріб дощу. Холонуло. Незатишно. Нудно. Але якщо вже зараз затурбуватися будівництвом зимового саду або оранжереї, у заміських володіннях з'явиться унікальний зелений оазис, у якому так приємно коротати час довгими осінніми й зимовими вечорами...
Зимові сади й оранжереї з'явилися не сьогодні й не вчора. Ще в Середні століття англійці, що навідувалися в Нове Світло, відкрили для себе смак екзотичних тропічних фруктів. Але є чи спосіб виростити їх під вічно хмурим небом Мрячного Альбіону? Садівники-чарівники, спробували використати парниковий ефект: спорудили для гостей із джунглів невеликі будинки зі скла. Результат перевершив всі очікування: рослини не тільки зацвіли, але й стали плодоносити! А самі «скляні будинки», у яких навіть узимку зеленіла папороть і наливалися спілістю лимони, увійшли в моду.
В XVII столітті в палацах, віллах, будинках багатих ремісників, купців в обов'язковому порядку зводили якщо не зимові сади, то оранжереї. Дивні будови під склом швидко втратили винятково прикладне призначення, зв'язана тільки з вирощуванням фруктів. Добродії звернули увагу, що в зимових садах можна влаштувати куточки відпочинку й приємно проводити час, сидячи під пальмами й насолоджуючись за кава з десертом або келихом доброго вина світською бесідою. В інших знатних будинках зимові сади «відібрали» пальму першості в коминкових залів, що раніше вважалися єдино можливим місцем відпочинку й важливих зустрічей.
Що стосується Санкт-Петербурга, насамперед заміських палаців імператорів, їх наближених і дач великосвітських осіб, те їхні власники намагалися не відставати від віянь часу. А яке в чому петербуржці навіть перевершили іноземців. Взяти приклада заради Оранієнбаум, у якому влаштувався Олександр Меншиков, велів спорудити оранжереї, у яких вдавалося виростити навіть цитрусові! Не випадково пари років тому під час презентації Оранієнбаума, що переживає зараз друга молодість, по парку розкидали незліченну кількість апельсинів (правда, не місцевих, а привізних). Зимовий сад - це прибудова зі скла й металу до заміського будинку, що є частиною житлового простору (фактично ще однією кімнатою) Оранжерея - окрема будівля, що не примикає до будинку, а звичайно перебуває в саду, на присадибній ділянці - у цьому її основну відмінність від зимового саду.
На жаль, традиції будівництва оранжерей і зимових садів у Росії були загублені після подій 1917 року. Залишилися лише «далекі родичі» цих споруджень - теплиці. У вісімдесяті роки минулого століття, з розвитком заміського домобудівництва й появою нових технологій зведення будівельних конструкцій, почався ренесанс зимових садів. Сьогодні, якщо проїхати по котеджним і дачних селищах або малоповерхових житлових комплексах, можна переконатися, що вигадливі скляні спорудження, у яких буйствує небачена рослинність, є на багатьох ділянках і аж ніяк не є свідченням великого статку хазяїна. У принципі зимові сади (тим більше оранжереї) стали доступні навіть дачникам із середнім рівнем доходу, що не може не радувати.
Поиск по слову: оранжерея